– це серйозне випробування, яке може торкнутися кожного з нас. ВООЗ офіційно визнала ігроманію психічним розладом, що потребує професійної допомоги та підтримки лікаря-психіатра.
Ігрова залежність – хронічний розлад, що може прогресувати і мати виражений негативний вплив на різні сфери життя людини. На важку форму цього розладу страждають від 0.5 до 1% дорослого населення, а загалом 4-5% мають ігрову залежність. Варто зазначити, що лише 10% осіб з ігровою залежністю звертаються за допомогою. Цей розлад може мати руйнівний вплив на фінансове становище, сімейні стосунки, роботу, навчання та інші сфери життя людини. В міру наростання ігрової залежності часто поглиблюються почуття сорому, вини, може мати місце розвиток депресії. Азартні ігри можуть бути шляхом, щоб уникнути чи ухилитись від незручних, чи болісних почуттів на короткий час, однак в довготерміновій перспективі це тільки загострює проблему.
Людина з ігровою залежністю – це особа, яка витрачає час і гроші на азартні ігри в такий спосіб, що це негативно впливає на різні сфери життя. Розрізняють «епізодичну» та «постійну» ігроманію, яка може відбуватись онлайн (тобто через інтернет) або офлайн і проявляється:
• порушенням контролю над азартними іграми (наприклад: початок, частота, інтенсивність, тривалість, припинення, контекст);
• підвищення пріоритету азартних ігор такою мірою, що азартні ігри отримують перевагу над іншими життєвими інтересами та повсякденною діяльністю;
• продовження азартних ігор попри настання негативних наслідків.
Для того, щоб діагностувати розлад ігрової залежності, повинні бути щонайменше чотири з нижче перелічених симптомів, які тривають протягом 12 місяців:
1. Потреба збільшувати розмір ставок з метою досягнення бажаної гостроти відчуття;
2. Неспокій або дратівливість при спробах зменшити час гри або припинити грати;
3. Неодноразові безуспішні спроби контролювати власну пристрасть до гри, скоротити час гри або припинити грати;
4. Надмірна заклопотаність грою (наприклад, постійне повернення в думках до минулого досвіду ігор, думки про те, як отримати перевагу в грі, або планування чергової можливості зіграти, продумування способу знайти кошти для гри);
5. Потреба часто грати в азартні ігри при переживанні дистресу (відчуття безпорадності, провини, тривоги, пригніченості);
6. Повернення з метою відігратися через кілька днів після програшу (повернути програне);
7. Брехня з метою приховати рівень залученості в гру;
8. Азартні ігри ставлять під загрозу стосунки з близькими, роботу, навчання або перспективи кар’єрного зростання;
9. У разі відсутності коштів через гру людина перекладає розв’язання цих проблем на інших.
Надаємо інформацію щодо контактів закладів, які надають допомогу особам з ігровою залежністю, та особливостей функціонування Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів і/або участь в азартних іграх, яка доступна за посиланням https://www.gc.gov.ua/ua/Ihrova-zalezhnist-.html.
